Спаржа – це багаторічна рослина, відома своєю користю та приємним смаком. Вона має підземне кориневище, з якого щороку відростають нові пагони. Саме ці пагони люди і споживають в їжу. У цій статті описано про основні моменти вирощування, удобрення, збір врожаю, так користь цієї рослини.

Чим корисна спаржа для організму людини?

Вчені дослідили, що пагони – спаржі дуже корисні для нас, адже багаті на клітковину, вітаміни А, С, Е, В, РР, К та інші. Також містять селен, магній, калій, фосфор, марганець, залізо, мідь, натрій та аспарагін – речовину, яка покращує роботу серця, сприяє нормалізації кров’яного тиску. Окрім того, спаржа дуже багата на кумарин – речовину, яка очищає судини й попереджує утворення тромбів. Що правда, її потрібно вилучити з раціону при ревматизмі суглобів, простатиті, загостренні хвороб шлунково-кишкового тракту та циститі.

У чому особливість зеленої, білої та фіолетової спаржі?

Відмінність полягає у способі вирощування, кольорі та смакових якостях:

  • Зелена спаржа – найбільш популярна в всьому світі. Вона росте на сонці у відкритому грунті, завдяки чому випобляє хлорофіл, який і робить її зеленою;
  • Фіолетова спаржа – росте так сомо як і зелена. Фіолетовою її робить великий вміст антиоксиднтів (антоціанів). Вона солодша за зелені і білу спаржу і корисніша для здоровя.
  • Біла спаржа – вирощується без доступу світла. Її пагони постійнно накривають грунтом, тому вони і залишаються білими. Також зверху ще натягують спеціальну плівку. Саме біла спаржа цінується у всьому світі найбільше, вона має ніжнішу текстуру та м’якший смак.

До речі, спаржу можна споживати як сирою, так і вареною, смаженою, запеченою, приготовленою на парі. Це ще та смакота!

Як виростити цю спаржу?

Виростити спаржу з насіння справа доволі клопітка й потребує чимало часу. Передусім насіння слід замочити в злегка підігрітій воді. Вранці й увечері її слід замінювати новою, а через чотири дні розкласти насінини на зволоженій полотнині й залишити, поки проклюнуться паростки. Тоді висадити в ящики для розсади. Рослинки, які досягнули 15 сантиметрів заввишки, слід пересадити в більшу ємкість, підрізавши при цьому корінчик. На початку червня, коли встановиться стабільне тепло, їх можна висадити у відкритий грунт.

Загалом для того аби поласувати спаржею, потрібно чотири роки, тому за звичай радять купувати дворічні рослини. До речі, ділянку під цей овоч готують з осені. Передусім варто внести перегній, далі провести глибоку оранку і ще одну на весні. Вибір ділянки – справа серйозна, бо ж спаржа може рости на одному місці до 20 років. Відтак місце має бути гарно освітленим.

Щодо грунту, то ідеально, коли він родючий, супіщаний і багатий на поживні речовини. Ця рослина любить вчасне поливання, тож ми облаштували крапельну подачу води. Також вручну прополюємо ділянку, регулярно розпушуємо грунт у міжрядді та між самими рослинами. До речі, вся робота проводиться винятково вручну.

Добрива для спаржі

Нині спеціалізовані крамниці пропонують різноманітні добрива, однак якщо ви віддаєте перевагу натуральному вирощуванню, то можете застосовувати коров’ячий перегній. Таке добриво чудово підходить для спаржі.

Коли проводити збір врожаю?

Щодо врожаю, то його збір розпочинається з квітня і закінчується в середині червня. До речі, зрізати пагони можна лише з четвертого року життя рослини. Причому зрізати, коли вони сягнуть 15-25 сантиметрів заввишки. Місце зрізу має бути нижче рівня грунту. Зрізуючи пагони з рослини вперше, потрібно взяти не більш як п’ять-шість штук, бо якщо обрізати всі, то це може завдати шкоди самому кущику. Протягом сезону в однієї рослини можна зрізати до 30 пагонів, однак це залежить від віку рослини.

Які хвороби та шкідники загрожують “овочу королів”.

Чимало шкоди спаржі може завдати спаржева муха це коричнева комаха, яка може пошкодити стебла, через що вони стрімко в’януть і з часом гинуть. Коріння та підземні паростки пошкоджують личинки хрущів. Спаржевий листоїд поїдає квіти та ніжні паростки. Сік з пагонів полюбляє попелиця.

Щодо хвороб, то попри те, що ця культура доволі стійка до них, вони все ж можуть уразити її. При появі іржі спаржа враз уповільнює свій ріст, кущики жовтіють, рослина припиняє випускати нові стебла. Фузаріоз, або коренева гниль, з’являється при високій температурі з частими дощами й призводить до великої втрати врожаю. Випрівання і всихання стебел відбувається при ураженні ризоктонією.

З метою профілактики варто після збору врожаю провести обробку ділянки і, звісно ж, дотримуватися всіх правил вирощування спаржі. Також нині селекціонери активно працюють над створенням нових, стійких до хвороб сортів. А ось що до морозу, то спаржа гарно його переносить і не потребує ніякого захисту.